Коли ми відчуваємо радість - нас просто розриває від емоцій, тому ми викрикуємо, стибаємо, підкидаємо до гори шапки, і просо випростовуємо різко руки. Попри стриманість дорослого Йоана Хрестителя ми розуміємо, що він радів, як дитя, і то не тільки в утробі, але і в річці Йордані, побачивши Спасителя. Радість не стільки про емоції, як про сам обʼєкт, що їх викликав. Радість спонукає до дії, що є відповіддю на дар отриманий, чи побачений. Коли він був малий, то славив Бога підстрибуючи, натомість у зрілості його стрибками були піст, молитва і служіння пророка.
