Чи думали ви колись, що було би набагато легше якби Бог не давав нам змогу відступати від Себе. Тоді напевно нам було б легше жити. Не було би гріхів. Ми б не падали у духовному житті. Але маємо вільну волю. І інколи Бог дозволяє нам торкнутись дна. Допускає це не для того, щоб нас скривдити, а тому, що таким є наслідок нашого життя без Нього. Подібно як молодший син, будучи без опіки батька, впав на самісіньке дно, аж бажав хоча б корму худоби. Саме там на дні свого життя він зрозумів потребу батька і примирення з ним. Нам не обовʼязково сягати дна. Але чим швидше ми зрозуміємо, що потребуємо опіки Отця і перебування з Ним, тим швидше Він зможе нас пригорнути і повернути синівську гідність.
