Ми особи соціальні. Часто нам важлива думка інших про нас. І через це може бути важко визнати перед іншими свою віру. Бо можуть висміяти друзі, можуть покинути мене. Ще важче якщо вже щось подібне досвідчували у своєму житті.
Напевно щось подібне відчував Апостол Павло в Коринті, після фіаско його проповіді в Афінах. Але Господь підтримує Павла, нагадує йому що Він завжди з Апостолом. Так саме і нас Ісус підтримує, Він завжди з нами, а це певно найголовніше.
Бо завжди маємо думати, що про мене подумає Бог, а не люди.
