Можна було би сказати, що дійсно я люблю своїх ближніх. Але чи всіх однаково. Бо можна любити тих, хто мені приємний. Тих, від кого я очікую того ж самого. Проте, досконалою любовʼю до ближнього є самарянин, про якого говорить Ісус у притчі. Самарянин, який робить добро для єврея. Таку любов маю мати і я до інших. Адже любов не дивиться на особу. Вона не дивиться на достатки інших. Вона любить і служить всім. Отже, чи люблю я насправді своїх ближніх?
