Інколи в храмі можна побачити таку ситуацію: священник звершує євхаристію, або говорить проповідь, або просто є Адорація і при цьому діти бігають, пищать і веселяться. Тоді багато людей стають, як апостоли у сьогоднішній Євангелії. Забороняють. Але забувають, що це насамперед діти. Діти, які хочуть бігати, гратися, хочуть радіти, бо це їхня натура. Ми дорослі часто ходимо дуже серйозні, часто не помічаємо маленьких речей і не вміємо їм радіти. Думаємо, що все прекрасно знаємо і повчаємо інших. А Ісус сьогодні каже, що якщо я не стану, як дитина, то не зможу увійти в Боже Царство. Можливо Богові більше довподоби дитяча щирість і їхня простота та радість, аніж наша серйозність. Тому не критикуймо дітей, або їхніх батьків за те, що вони вміють радіти, краще вчімося від них цієї радості і довіри Небесному Батькові.
