Навіть поруч з Ісусом людина може виявитися слабкою, непослідовною і розгубленою 🤯. Зрада і страх народжуються не в одну мить, а в серці, яке перестає чувати. Близькість до Бога не скасовує боротьби, але робить її правдивішою. Саме в такі моменти відкривається, на чому насправді тримається любов. Петро хоче бути вірним, але ще не знає меж власної слабкості 😕. Ісус не принижує його, а показує правду, через яку згодом прийде зрілість. Божа любов залишається навіть тоді, коли людина падає. І саме вона дає можливість знову встати 🥹
