Доволі часто ми можемо щось відкладати на потім. Робимо це через брак часу або через лінь. Можливо тому, що не бачимо необхідності робити щось саме тепер. Подібне буває і в духовному житті. Відкладаємо своє спасіння «на потім». «А буду старший/старшою, тоді буду молитися і ходити до храму. Зараз потрібно жити для себе і в своє задоволення» - доволі часто можна зустріти людей з такими думками. І насправді людина, яка так робить, не помічає Божих знаків. Адже якби помічала, то не жила би в хибних переконаннях. Важливо жити з Богом тут і тепер. Маю осягати спасіння тут і тепер, не чекаючи на потім.
