Часто звичайна поміркованість, яка притаманна зрілим особам переходить в ілюзію безпеки, завдяки якій ми кажемо: «оскільки я дорослий, то мені можна, мені то не зашкодить». Кожен знає свою міру близькості до «вогню», однак сам факт того, що ми підходимо до речей, які близькі гріху, мав би нас насторожити. Гадаю, краще проявляти зрілість у виборі кращого добра, більшої любові, щедрості серця серед усього того, що називають «просто бути доброю людиною». І це якраз по-дорослому.
