Ми часто дивимося на вчинки інших людей і судимо ці вчинки. Щось нам подобається, а щось ні. І доволі часто ми подібні до цих дітей, про яких говорить Ісус (Лк 7,32).
Хто б що не робив, нам це може не подобатися. Проте радість нашого життя саме в тому і полягає, що ми всі різні.
Тому будьмо вдячні Богові за те, що ми всі хоч і різні, проте є однією родиною.
