Зір, слух, нюх, смак, дотик - це те, що має майже кожна людина. І часто ми це сприймаємо як належне нам. І через це можемо недооцінювати цих дарів. Але достатньо хворобі забрати щось з цього, як починаємо шкодувати за тим, що втратили. Ці дари від Бога є безкорисливі для нас. А вдячність - прояв теж і любові. Чи вдячний Богові я за ці прості, але водночас великі дари для мене?
